ПУБЛИЦИСТИКА
В разделе материалов: 158 Показано материалов: 131-140 |
Страницы: « 1 2 ... 12 13 14 15 16 » |

Вело-поход: Вилейка - Крулевщизна
Дата: 17 – 19 сентября 2004 года
Участники:
Величко Михаил (Skaut)
Иконников Александр
Федюкович Юра (DzedFyodar)
Агарок Сергей (Serga)
Маршрут: Вилейка - Рабунь - Костеневичи - Кривичи - Будслав - Демижки - Бубны - Крыпули - Веретейки - Осово - Рашковка - Заречицк - Докшици - Слобода - Крулевщизна
17.09.2004 – пятница
Добраться до Вилейки не составляет проблем. На электропоезде и дизель-поезде, но имеются некоторые особенности, т.к. эти поезда имеют подвязку один к одному и, по этому, в них едут люди, которые по Молодечно скопом бегут пересаживаться на дизель-поезда направлений Лида, Полоцк, Сморгонь. Людей едет достаточно много и поэтому с велосипедами тяжеловато впрыгивать в поезд. Я оказался в одном тамбуре, а Михаил в ином вагоне. |
Калі: 17 – 19 верасьня 2004 года
Маршрут: Вілейка - Рабунь - Касьцяневічы - Крывічы - Будслаў - Деміжкі - Бубны - Крыпулі - Верацейкі - Восава - Рашкаўка - Зарэчыцк - Докшыцы - Слабада - Круляўшчызна.
17.09.2004 – пятніца
Дабрацца да Вілейкі не складана на электрацягніку і дызелі, але існуюць некаторыя цяжкасьці. Гэтыя цягнікі маюць "падвязку” адзін на аднаго й па гэтаму тут едуць людзі, што маюць перасаджвацца па Маладзечне на дызелі, што чакаюць іх па напрамках Ліды, Полацку, Смаргоні. Людзей едзе шмат і таму з роварамі цяжка загрузіцца у поезд. Я быў у тамбуры, Міхась у іншым вагоне. Мне давялося набываць, па дарозе на вакзал, ліхтарык на стырно ровара, па гэтаму я амаль не спазьніўся, тым больш што вёз з сабой дачку. |
Отчет полесской водной экспедиции
Дата: 22 - 29 марта 2008 года
Участники:
Журавлёв Василий Васильевич – командор
Багданович Наташка
Федюкович Юра (DzedFyodar)
Халымон Дмитрий
Козлицин Алексей
Хоритонович Николай
Курылёнок Леонид Афанасьевич
Верещагин Андрей
Основная цель: пройти речку Льву, начав из реки Горынь, через Лесовую речку войти во Льву в поисках истоки речки Моства, до реки Ствига и выйти в реку Припять.
Маршрут: д. Речица, д. Великие Викоровичи, оз. Виры, оз. Должек, д. Мочуль, д. Теребличи, д. Оздамичи, д. Коротичи, д. Семурадцы, д. Озераны, д. Погост, мост через Припять. Столинский район Гомельской области.
22.03.2008 – суббота
Выезд из Минска осуществлялся поездом Минск-Львов с высадкой по станции "Горынь” в поселке Речица. Командор сильно переживал за пограничную зону и по этому дал кломанде очень подробные инструкции, что делать при возможных разборках с пограничниками. Изучение вопроса перед походом не дало внятного представления насчёт погранзоны и нашего в ней нахождения. А на самом деле вышло так, что как только мы покинули перон станции, его закрыли и начался осмотр вагонов. Мы стали никому не нужны. На станции местные таксисты согласились на двух автобусах завести нас от города к нормальному месту на реке Горынь. Там и заночевали. |
Справаздача палесскай воднай экспедыцыі
Калі: 22 - 29 сакавіка 2008 года
Удзельнікі:
Жураўлёў Васіль Васіліч - камандор
Багдановіч Наташка
Федзюковіч Юрась (DzedFyodar)
Халымон Зьміцер
Казліцын Аляксей
Харытановіч Мікалай
Курылёнак Леанід Афанас'евіч
Верашчагін Андрэй
Асноўная мэта: прайсці рэчку Льва, пачаўшы з ракі Гарынь, праз Лесавую рэчку ўвайсьці ў Льву з пошукам вытокаў рэчкі Моства да ракі Сьцьвіга і выйсьці ў раку Прыпяць.
Маршрут: м. Рэчыца, в. Вялікія Вікаравічы, воз. Віры, воз. Доўжак, в. Мочуль, в. Цярэблічы, в. Аздамічы, в. Кароцічы, в. Семурадцы, в. Азяраны, в. Пагост, мост праз Прыпяць. Столінскі раён Гомельской вобласьці.
22.03.2008 - субота
Выезд з Менску ажыцьцяўляўся цягніком Менск-Львіў з высадкай па станцыі "Гарынь" у мястэчку Рэчыца. Камандор дужа хваляваўся за памежную зону й таму даў камандзе вельмі сур'ёзныя інструкцыі, што рабіць пры мажлівых разборках з памежнікамі. Доўгія кансультацыі перад паходам, насамрэч, не далі пэўных тлумачэньняў наконт памежнай зоны, а на самой справе сталася, што як мы вышлі на станцыю, пэрон зачыніўся й пачаўся дагляд цягніку, то мы сталі нікому непатрэбы. На станцыі хлапцы пагадзіліся на двух бусах адвесьці нас ад гораду да нармальнага месца на рацэ Гарынь. Там і заначавалі. |
Справаздача пакатушкі да маёнтку Агінскіх
Калі: 08 верасьня 2004
Маршрут: Маладэчна – Лазавец – Насілава – Лебедзева – Турэц-Баяры – Заскавічы – Залесьсе – Панізьзе – Беніца – Маркаў – Лебедзева – Маладэчна.
Зьбіраючыся ў двухдзённую вандроўку добрым маршрутам, здарылася непрыемнасьць. Мяне затрымалі ў хаце сямейныя справы. А да ўсяго іншага, трэ было яшчэ ехаць да цесьця на лецішча, каб дапамагчы з бульбай. І вось з-за гэтага, на вандроўку застаўся адзін дзень.
|
Отчет покатушки к усадьбе Агинских
Дата: 08 сентября 2004 года
Маршрут: Молодечно – Лазовец – Насилово – Лебедево – Турец-Бояры – Засковичи – Залесье – Понизье – Беница – Марков – Лебедево – Молодечно
Собираясь в путешествие на два дня с длинным маршрутом, случилась неприятность. Меня задержали дома семейные дела. И ко всему, нужно было ехать к тестю на дачу, что бы помочь с картошкой. И вот из-за этого на покатушку остался один день.
|
Автомобильное путешествие: Минск-Раков-Дуброво-Молодечно
В конце года я осуществил давно запланированное путешествие. В этот раз смыслом путешествия было передвижение на собственном автомобиле. О таком варианте путешествий думалось уже давно, но получалось только на велосипедах или байдарках. Мест, которые можно и нужно посетить так много, что если начинаешь выбирать, то можно запутаться. Всё такое интересное и неизведанное.
Первым таким маршрутом я выбрал: Минск – д. Озерцо – Раков – Молодечно. Всем, кто читает эти строки, советую по этому маршруту проехаться. Я взял дочку, себя, термос и отправился в путь. Погода над нами насмехалась. Шел мокрый снег, на улице около 0оС. Ехать на машине было не то, что тяжело, а и небезопасно. Но мы лёгких путей не ищем и потому с удовольствием отправились. |
Аднадзённая пешая пахадушка па наваколіцах мястэча Гарадок
Калі: 6 ліпеня 2008 года.
Маршрут: п.п. Анусіна, в. Векшыцы, в. Веделева, в. Шапавалы, в. Мацавічы, в. Гіравічы, хутары Касьцюкі, в. Бортнікі, м. Дубрава, хутары Навасёлкі, в. Гердуцішкі, в. Пятроўшчына, в. Пажарышча, м. Гарадок, в. Відрычы, в. Крывічы, в. Такарэўшына, м. Аляхновічы; Менскі й Маладэчанскі р-ны.
Пачну з тлумачэньня панятку "пахадушка”. Суполка ровар-байкераў Менску вынайшла цікавы назоў для ровар прагулак. І назвалі яны гэта "пакатушкі”. А я назваў аднадзённую прагулку пешкам, даўжыня якой ня менш за 50 км, - "пахадушка”. Мэта першай маёй "пахадушкі" - пошук выток рэчак Сьвіслачы й Заходняй Бярэзіны. Дадатковая мэта дайсьці да вадасховішча Васькоўскае і змыць стому прагулкі. Адначасова, праходзяцы праз вёсачкі й мястэчкі, заўважыць якіясь цікавосткі.
Ранішнія электрацягнікі: адзін з Менску, другі зь Маладэчна, злучылі каманду з двух чалавек на п.п. Анусіна ў 7-30. Тое й лічым часам пачатку хады. Каб выйсьці на вытоку Сьвіслачы ня трэба шмат марокі. Хуценька дайшлі да Векшыц - крышачку збочваем ў лес і знаходзім ручаінку Сьвіслачы. А якая вада чысьцюлькая!!
|
Однодневная пешая "походушка” по окрестностям Городка
Когда: 6 июля 2008 года
Маршрут: о.п. Анусино, д. Векшицы, д. Веделево, д. Шаповалы, д. Мацевичи, д. Гиревичи, хутора Костюки, д. Бортники, д. Дуброво, хутора Новосёлки, д. Гердутишки, д. Петровщина, д. Пожарище, д. Городок, д. Выдричи, д. Кривенки, д. Токаревщина, д. Олехновичи; Минский и Молодеченский р-ны.
Начну с объяснения понятия "походушка”. Сообщество байкеров Минска придумало интересное название для велосипедных прогулок. И назвали они однодневные катания "покатушками”. А я назвал однодневную прогулку пешком, с дистанцией более 50 километров – "походушка”. Целью первой такой походушки – поиск истока речек Свислочь и Западной Березины. Дополнительная цель дойти до водохранилища Васьковское и смыть усталость прогулки. Одновременно, проходя через деревушки и поселки, найти что нибудь интересное.
Утренние электрички: одна из Минска, другая из Молодечно, объединили команду из двух человек на о.п.Анусино в 7-30. Это время считаем временем начала походушки. Чтобы выйти к истоку Свислочи не потребовалось много времени. Быстро дошли до Векшиц, сворачиваем в лес и сразу находим ручеёк – исток Свислочи. И какая же вода чистенькая!!
|
СЬЦЬВІГА (рус. СТВИГА)
Рака Сьцьвіга працякае па Роўненскай вобласьці Ўкраіны, у Брэсцкай і Гомельскай абласьцях (Столінскі і Жыдкавіцкі раёны) Беларусі. Правы прыток Прыпяці. Агульная даўжыня ракі 178 кілямэтраў. З іх па тэрыторыі Ўкраіны каля 66 кілямэтраў, па Беларусі -112 кілямэтраў.
Вытокі знаходзяцца ў Ракітнаўскім раёне Роўненсай вобласьці каля ўрочышча Добрыль на вышыні 188 мэтраў над узроўнем мора. Працякае па Палескай нізменнасьці, упадае ў раку Прыпяць паўночней вёскі Пагост Жыткавіцкага раёна Гомельскай вобласьці на два кілямэтры. |
|